Мотивація по-українські.

100 найпопулярніших народних прислів’їв та приказок про працю.
Б’ють не лежачого, а ледачого.
Бджола мала, а й та працює.
Без діла слабіє сила.
Без клинка не розколеш пенька.
Без охоти нема роботи.
Без роботи день роком стає.
Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
Без труда нема плода.
Будеш трудиться — будеш кормиться.
Була б лише охота – наладиться кожна робота.
Весна – наші отець і мати: хто не посіє, не буде жати.
Взявся за гуж – не кажи що не дуж.
Голкою криниці не викопаєш.
Губами говори, а руками роби!
Де ліниво працюється, там пожитку не чується.
Де руки й охота, там скора робота.
День у жнива рік годує.
Дерево міцне корінням, а людина – трудовим горінням.
Діло майстра величає!
Дірявого мішка не наповниш.
Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
Добре кувалдо не боїться молота.
Добре роби — добре й буде!
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
Добрий початок — половина діла.
За невміння деруть реміння.
За один раз не зітнеш дерева враз.
Завжди швець без чобіт, а тесляр без воріт.
Заклопотався, як квочка коло курчат.
Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
Зробиш сяк-так, а вийде ніяк.
Кінець – ділу вінець.
Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
Коли почав орати, то у сопілку не грати!
Куй залізо, поки гаряче.
Ледачий два рази робить, а скупий два рази платить.
Лежачого хліба ніде нема.
Ложкою моря не вичерпаєш.
Любиш поганяти, люби й коня годувати.
Маленька праця краща за велике безділля.
На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
На охочого робочого діло найдеться.
На чужий труд ласий не будь.
Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
Не дивись на чоловіка, а на його діло.
Не жалкуй на сусіда, коли спиш до обіда.
Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш.
Не одежа красить людину, а добрі діла.
Не святі горшки ліплять, а прості люди.
Не сокира теше, а чоловік.
Не той молодець, що починає, а той що кінчає.
Не той урожай, що в полі, а той що в коморі.
Не хитруй, не мудруй, а добре працюй.
Недаром говориться, що діло майстра боїться.
Нехай – недобрий чоловік.
Печені голуби не летять до губи.
Під лежачий камінь вода не тече.
По роботі пізнати майстра.
Поки не упріти, доти не уміти.
Посієш вчасно, вродить рясно.
Працює, як чорний віл.
Працюй, як коняка, а їж, як собака.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
Рання пташка росу оббиває.
Ремесло – не коромисло: плечей не відтягне.
Роби до поту, а їж в охоту!
Робить, як чорний віл.
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
Роботящі руки гори вернуть.
Розпочалися жнива – закачуй рукава.
Старається, як мурашка.
Того руки не болять, що уміють.
Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
Труд чоловіка кормить.
Трудова копійка годує довіку.
У коваля руки чорні, а хліб білий.
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
Хто багато робив, той і багато знає.
Хто в роботі, той і в турботі.
Хто за свята питає, той штани латає.
Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.
Хто на весні не хоче орати, той буде взимку голодний спати.
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
Хто робить кревно, той ходить певно.
Хто спеки боїться, той зимою не має чим грітися.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Чесне діло роби сміло!
Щира праця мозолева.
Що посієш, то й пожнеш.
Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
Щоб добре жити, треба працю любити.
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
Як без діла сидіти, то можна одубіти.
Як будеш робити, так буде й родити.
Як будеш чесно працювати, то прийде сама доля до хати.
Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш.